Директор

Доценко Валентина Олександрівна

Анонс подій
Подій не заплановано
Інформація для випускників
Пошук
Поточна діяльність | Виховна робота | Наукові дослідження учнів
Наукові дослідження учнів

ДВОРІЧАНЩИНА -БАТЬКІВЩИНА НАУКОВИХ ВІДКРИТТІВ

На нашій благословенній землі народився видатний вчений І.І. Мечніков. Тому не дивина, що нащадки славного вченого, учні Дворічанського ліцею, продовжують славні традиції, займаються науковими дослідженнями, співпрацюють з Малою академією наук.

Дворічанський район досить віддалений куточок Харківської області. І може виникнути питання: чи цікавий саме він для наукових досліджень?!

Саме дослідженням різних питань, які хвилюють нас, жителів Дворічанського району і займаються учні Дворічанського ліцею.

Яку воду ми п'ємо?

Дослідженнями встановлено, що атмосферна волога у вигляді хмар поновлюється в середньому через 8 днів. А об’єми води в річкових руслах світу майже повністю поновлюються в середньому за 16 діб.

Час поновлення запасів води в озерах змінюється в широких межах: для малих озер у посушливих областях – близько року, а для найбільших озер – до кількох сотень років. А ось період повного поновлення підземних вод становить близько 1400 років. Тож яку воду споживаємо ми, дворічани?

За ступенем твердості води поділяють на карбонатні і не карбонатні.

Карбонатна твердість – твердість води, обумовлена наявністю в ній гідрокарбонатів кальцію і магнію. Карбонатна твердість ще називається тимчасовою.

За ступенем твердості воду поділяють на м’яку – не більше 4 мг-екв/л, середньої твердості – 8-4 мг-екв/л, тверду – 8-12 мг-екв/л, дуже тверду – понад 12 мг-екв/л.

З точки зору застосування води для питних потреб, її прийнятність за ступенем жорсткості може істотно варіюватися залежно від місцевих умов. Поріг смаку для іона кальцію лежить (в перерахунку на мг-еквівалент) в діапазоні 2-6 мг-екв/л. Висока жорсткість погіршує органолептичні властивості води, надаючи їй гіркуватий смак і надаючи негативну дію на органи травлення.

М’яка вода краще розкриває смак гарячих напоїв та страв, впливає на швидкість приготування твердої їжі, тож можна зробити припущення, що таким чином забезпечується і вищий відсоток збереження в них корисних речовин, зокрема, вітамінів. Постійне вживання води з підвищеною жорсткістю призводить до накопичення солей в організмі і, зрештою, до захворювань суглобів (артрити, поліартрити), до утворення каменів в нирках, жовчному і сечовому міхурах. Якомога м’якшу воду рекомендують пити тим, хто має проблеми з печінкою та нирками.

Втім, занадто м’яка вода має й свої недоліки. Встановлено, що чим менш жорстку воду вживає людина, тим більше у неї шансів захворіти на серцево-судинні недуги. Адже жорстка вода, як правило, багата на іони магнію, необхідного елемента для функціонування коронарної системи, 60% його надходить саме з водою. За висновками деяких дослідників, м’яка вода сприяє також виразці шлунку та дванадцятипалої кишки, хронічним гастритам, холециститам, нефритам.

Всім відома роль кальцію в житті людини. Кальцій регулює ріст і стан кісткової тканини організму, відповідає за скорочення м'язів, передачу нервових імпульсів, зсідання крові, сприяє омолоджуванню організму, додаючи пружність шкірі, блиск волоссю і красу нігтям, підвищує імунітет.

З вище сказаного, зрозуміло, що кальцій життєво необхідний мікроелемент. Його джерелом є молочні продукти, сир, бобові, горіхи, овочі із зеленим листям, кунжут, морська капуста. Але кальцій харчових продуктів засвоюється лише на 30%, тоді як кальцій питної води - на 90%. Слід відзначити, що овочі, зварені у м'якій воді, втрачають велику кількість кальцію, а у твердій воді - збагачуються ним.

Тверда вода відіграє роль в появі й розвитку нирковокам'яної хвороби. Між захворюванням населення слинокам'яною та сечокам'яною хворобами і твердістю питної води встановлено певний зв'язок. Найвища захворюваність цими хворобами спостерігається в районах, де питна вода має твердість від 16,0 до 23,0 мг-екв/л. При твердості питної води від 7,0 до 16,0 мг-екв/л має місце середній рівень захворюваності. Вживання води, твердість якої перевищує 10 мг-екв/л, призводить до посилення місцевого кровотоку і змінює процес фільтрації та реабсорбції в нирках. Зазначені прояви є захисною реакцією організму.

Чинне законодавство встановлює граничну норму твердості води, яка не повинна перевищувати 7 мг-екв/дм3, а в окремих випадках - 10 мг-екв/дм3.

Гідрогенкарбонатна вода в побуті.

Загалом, жорстка вода не є проблемою. Зокрема, солі кальцію та магнію, при нагріванні випадають в осад і утворюють накип на посуді. І з’являється він не тільки на чайниках, а й на будь-яких інших нагрівальних пристроях, які стикаються з гарячою водою. Наприклад, на батареях. Через що робота батареї як опалювального приладу погіршується в рази. А це означає більше витрат на нагрівання води і багато інших проблем.

В ряді випадків жорсткість може створити проблеми. При прийнятті ванни, митті посуду, пранні, митті машини жорстка вода набагато менш ефективна, ніж м'яка. І ось чому при використанні м'якої води витрачається в 2 рази менше миючих засобів. При нагріванні жорстка вода утворює накип, який є головною причиною виходу з ладу водонагрівального устаткування. Ось чому до рівня жорсткості води, призначеної для нагріву в котлах, бойлерах і тому подібне, пред'являються строгіші вимоги.

Жорстка вода, взаємодіючи з милом, утворює мильні шлаки, які не змиваються водою і залишають розводи на посуді і поверхні сантехніки.

Мильні шлаки також не змиваються з поверхні людської шкіри, забиваючи пори і покриваючи волосся на тілі, що може стати причиною появи висипки, роздратування, свербіння.

У багатьох промислових процесах солі жорсткості можуть вступити в хімічну реакцію, утворивши небажані проміжні продукти.

Для аналізу були вибрані природні питні води с. Дворічна та 10 основних мінеральних вод, які виробляються на Україні. З природних вод аналізувались: води Коммунального підприємства «Дворічна», вода комунального водогону Дворічанського ліцею та мінеральні води: Поляна квасова, Свалява, Лужанська, Шаянська, Березівська, Куяльник, Оболонська, Миргородська, Трускавецька, Моршинська.

Було проведено порівняльний аналіз кальцієвої та магнієвої твердості мінеральних вод за даними лабораторних досліджень, порівняльний аналіз кальцієвої та магнієвої твердості та тимчасову твердість мінеральних вод. Дослідженням було охоплено 8 джерел питної води в с.Дворічна та встановлено їх карбонатну твердість. Також було порівняно значення карбонатної твердості мінеральних вод та питної води с.Дворічна.

В результаті проведеної роботи я дійшов наступних висновків:

1. Використовувати мінеральні води для лікування та профілактики захворювань шлунково-кишкового тракту беручи до уваги якісний та кількісний склад та загальну мінералізацію вод, в тому числі її карбонатну твердість.

2. Критично ставитись до написів на етикетках мінеральних вод на яких не зазначено їх хімічного складу.

3. Питна вода с. Дворічна має відносно велику твердість внаслідок проходження її через шари карбонатів.

4. Кранова вода Дворічанщини має велику твердість і тому буде утворювати багато накипу під час кип’ятіння, але вона є гарною для прання та купання.

5. Питна вода Дворічанщини хоча і має велику карбонатну твердість, але вона знаходиться в межах затверджених норм.

/Files/images/uh.GIF

 

Із наукової роботи учня 11 класу Роде Віталія

Демографічна ситуація Дворічанського району

Останніми роками в усіх регіонах України відбувається різке погіршення демографічної ситуації. Ще на початку 1990-х роках населення України становило 52 млн. чоловік, а сьогодні (станом на 01.09.11) – 45 млн.668тис. Найбільша прогресія в погіршенні демографічної ситуації спостерігається в сільській місцевості. Сьогодні на селі високими темпами скорочується населення, село старішає а подекуди навіть вимирає. В середньому з карти України щороку зникає близько 20 сіл. За останні десять років Україна втратила 268 сіл, п’ять із них в Дворічанському районі.

Дворічанський район розташований у північно-східній частині Харківської області. Природні умови району сприятливі для життя населення. За рівнем соціально-економічного розвитку Дворічанський район серед 27 районів Харківської області займає 25 місце.

За чисельністю населення Дворічанський район посідає серед інших районів області 20-е місце. Загальна кількість наявного населення району станом на 01.07.2011 року становила 18 712 осіб, з них у райцентрі – смт. Дворічна – 4410 осіб.

За густотою населення район посідає одне з останніх місць у області – 25-е. На кожному квадратному метрі території проживає 17 чоловік.

У порівнянні з минулими роками чисельність населення району повільно, але невпинно скорочується. Головна причина цього явища – від’ємний природний приріст (смертність перевищує народжуваність майже удвічі). Якщо у 1993 році природний приріст у районі становив – -4,7 чоловіка/ 1000 жителів, то у 2010 – -6,9 чоловіка/1000 жителів. Основними причинами смертності населення району залишаються серцево-судинні хвороби(50%), нещасні випадки (20%), онкологія (19,5%) та інші (10,5%). Дитяча смертність немовлят ( до 1 року) в порівнянні з попередніми роками зменшилась.

Негативно позначається на природній приріст населення Дворічанського району і розпад традиційної української сім'ї, що супроводжується зростанням розлучень. За минулий рік було зареєстровано 90 шлюбів та 57 розлучень(63%).

У районі проживає 2315 сімей, які мають дітей, з них 53,7% - молоді сім’ї (1244 одиниць), де виховуються 1745 дітей. Середня величина сім’ї становить 3,0-3,1 особи. Поширюється однодітність сімей. Двоє дітей – це вже рідкість, а ще більша рідкість - багатодітні сім’ї, яких в районі налічується 124 з 2315 сімей .

Кількість населення Дворічанського району зменшується не лише через від’ємний природний приріст, але й через міграційні процеси, що відбуваються в районі і характеризуються механічним приростом. У 2010 році, вперше за останні п'ятнадцять років спостерігається збільшення механічного приросту.

Загальна кількість трудових ресурсів Дворічанського району становить 60%. Рівень безробіття складає 9,01% .

Важливу роль у формуванні демографiчної ситуацiї даної територiї вiдiграє статево - вiкова структура населення. Для населення Дворічанського району так же як і для України вона має неправильну форму. Більшість населення району становлять жінки – 53,7 %, хоча хлопчиків народжується трохи більше ніж дівчаток.

Характерною рисою статево - вікової структури населення є постійне збільшення частки людей старшого віку, вона вже переважає частку дітей майже вдвічі (25% проти 15%). За міжнародними нормами, населення району можна вважати дуже старим. Поряд із високим старінням людей, відзначається дуже високий рівень старіння жіночого населення (9,6%жінок проти 4,4% чоловіків). Внаслідок старіння населення в Дворічанському районі постійно зменшується частка працездатних людей, хоча спостерігається збільшення найбільш продуктивної групи населення віком від 20 до 30 років (на початок 2011р – 2470 чол., а на початок 2010р – 2409 чол.)

Національний склад населення в районі досить різноманітний. Він характеризується значною чисельною перевагою основної нації – українців.

Прогнозування чисельності населення Дворічанського району показує, що найближчими роками і далі спостерігатиметься скорочення населення внаслідок зниження рівня народжуваності і зростання смертності, і може скоротитися до 16920 осіб у 2020р., тобто за період з 2010 по 2020 рр. чисельності населення району зменшиться на 1880 осіб. (рис.1)

Рис.1. Прогнозована чисельність населення Дворічанського

Отже, на сьогоднішній день демографічну ситуацію Дворічанського району можна охарактеризувати як кризову.

Для подолання існуючих демографічних проблем в Україні взагалі та в Дворічанському районі необхідно мобілізувати зусилля всіх компетентних органів з метою розробки та виконання зваженої державної програми виходу нашої держави з демографічної кризи. Передусім необхідно забезпечити сільське населення роботою.

Із наукової роботи учня 11 класу Васильця Володимира

Фізичний розвиток підлітків: норма і реальність

За останні роки різко погіршилась динаміка показників фізичного розвитку підлітків та їх здоров'я. Це відображається в слідуючому:

- через стан здоров'я спостерігається ускладнення участі учнів в заходах, які проводяться в навчальних закладах;

- відвідування уроків фізкультури та виконання вправ на них;

- скарги на здоров'я: головна біль, біль в животі, в спині, скарги на алергію тощо;

- психологічні проблеми: запаморочення, безсоння, роздратування, поганий настрій;

- випадки смерті під час уроків.

Учні для подолання цих проблем вдаються до прийому ліків, але дійсної причини погіршення стану здоров'я підлітки не знають і навіть не здогадуються.

Дане питання на сьогоднішній день актуальне і потребує ґрунтовного дослідження.

Тому науково-дослідницька робота «Дослідження динаміки показників фізичного розвитку підлітків Дворічанського ліцею за період 2009-2011 p.p.» виконана з метою дослідження фізичного стану підлітків та наданням їм рекомендацій щодо його корекції.

В роботі на науковому рівні розкриті методики вимірювання основних показників фізичного стану та розвитку підлітків, а саме: антропометричні виміри, виміри частоти дихання, пульсу та артеріального тиску, визначення проби Руфф'є . На основі цих методик було визначено зріст, масу, масово-ростовий індекс, частоту дихання та пульсу, артеріальний тиск, пробу Руфф'є у 28 підлітків. Ці результати порівняно з табличними даними, які відповідають віковим особливостям розвитку дітей і на їх основі складені діаграми. На основі отриманих результатів дослідник зміг зробити висновки про динаміку показників розвитку підлітків за 2009-2011 p.p.:

- 100% учнів мають зріст, який не відповідає віковим особливостям розвитку;

- майже 50% школярів мають масу, яка не відповідає нормі;

- близько 70% учнів мають пульс, який не відповідає нормі;

- 70% підлітків мають відхилення частоти дихання від норми;

- більше 60% дітей мають проблеми з тиском;

- тільки 40% підлітків мають змогу займатися фізкультурою в основній групі.

Ці дані свідчать про проблеми зі здоров'ям у значної частини учнів, які приймали участь у дослідженні. Ці розбіжності можуть бути пов'язані з харчуванням, а саме з режимом, енергетичною* цінністю продуктів харчування, біодобавками та консервантами; з пасивним способом життя; з не бажанням займатися фізкультурою, спортом та загартовуванням організму; з шкідливими звичками.

Результати отримані під час дослідження співпали в значній мірі з результатами медичного огляду підлітків лікарями. Учні, які мають відхилення показників фізичного розвитку від норми, мають хвороби серця та системи травлення. Цим учням варто звернути увагу на стан свого здоров'я.

Із наукової роботи учениці 11 класу Сахно Аліни

Методи подолання безробіття

Безробіття – це соціально-економічне явище, за якого частина працездатного

населення не може знайти роботу, стає відносно надлишковою, поповнюючи

резервну армію праці.

Безробіття в ринковій економіці – це стан ринку робочої сили за умов, коли

пропозиція робочої сили перевищує попит на неї.

Втрата роботи спричиняє тяжкі наслідки для окремої людини та її родини. Так само шкідливі наслідки має масове безробіття і для суспільства загалом. Адже воно викликає втрату платоспроможності, тобто здатності купувати, і, відповідно, неможливість реалізувати створений продукт. Погіршується морально - психологічний клімат у суспільстві, мають місце вибухи громадської непокори, зростає злочинність, тощо. Масове безробіття – це хвороба економіки, коріння якої – у порушенні макроекономічної рівноваги.

Залишаються гострими проблема зайнятості у малих містах та сільській місцевості, зокрема зайнятості осіб, які потребують соціального захисту і не здатні на рівних умовах конкурувати на ринку праці.

Cеред основних причин недостатньої економічної активності населення найвагомішими є значне відставання ціни робочої сили від її вартості, незадовільні умови праці, недосконалість механізмів державної підтримки підприємницької ініціативи громадян та створення сприятливого підприємницького середовища.

За даними Головного управління статистики, на початку 2010 року на обліку у Дворічанському районному центрі зайнятості Харківської області перебувало 836, а на початок 2011 – 885 осіб з числа незайнятого населення. Протягом 2010 року працевлаштовано всього 885 громадян , а у 2011 - 875осіб.

Оскільки проблема подолання безробіття, бідності та демографічної кризи є комплексною і вимагає відповідного вирі­шен­ня на рівні держави, здійснення цілісної системи заходів правового, економічного, соціального, медичного, освітнього, культурного, організаційного та природоохо­рон­ного характеру, то у найближчому майбутньому на зайнятість сільського населення впливатиме два основних, але протилежно направлених фактори:

1. Для збільшення виробництва сільськогосподарської продукції (щоб забезпечити продовольчу безпеку держави) необхідно буде збільшити чисельність аграрних праців­ників.

2. Модернізація та технічне переоснащення сільськогосподарського виробництва сприятимуть вивільненню 0, 5 – 1, 2 млн. працівників.

Якщо врахувати, що ще близько 1 млн. сільських жителів уже зараз потребують праце­влаштування, то в цілому близько 2 млн. сільських трудівників у недалекому майбутньому вирішуватимуть проблему зайнятості. А відтак необхідно поширити дію державної полі­тики зайнятості і на сільські населені пункти, де вона поки що майже не діє. Для цього необхідно розробити механізм забезпечення роботою селян, які вивільняються з сільсь­когосподарського виробництва, в інших галузях виробництва, розміщених у сільській місцевості та в соціальній сфері села; сприяти розвитку фермерського, особистого селянського господарства та інших сільськогосподарських товаровиробників, сприяння розвитку несільськогосподарських видів економічної діяльності (сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, рекреаційно-туристичного підприємництва тощо); підтримки самостійної зайнятості, сприяння розвитку підприємницької ініціативи громадян; сприяти становленню та формуванню малого підприєм­ництва, забезпечувати оптимальне поєднання його з середнім і великим бізнесом; формувати політику доходів, направлену на підвищення сукупного попиту як сільських, так і міських жителів, що стимулюватиме розширення виробництва сільськогосподарсь­кої продукції; впорядкувати трудову (в першу чергу зовнішню) міграцію.

Із наукової роботи учениці 11 класу Тріщової Дарини

Побутування дитячого фольклору на сучасному етапі

Дитячий фольклор – специфічний різновид усної народної словесності, якому притаманна своя поетика, свої форми побутування та носії, своя особлива ознака – співвіднесеність художнього тексту та гри. Мета дитячого фольклору - дати дитині перші відомості про навколишній світ, людські стосунки, засобами мови колисанок, забавлянок, потішок формувати кращі риси характеру. Але так багато лишилося незаписаним, незафіксованим і просто розтануло в сутінках минулого. Прагнення віднайти ті забуті перлини дитячої творчості, дослідити їх, встановити зв'язок із виховним процесом підростаючого покоління і привело до вибору даної теми. А ще її актуальність. Адже зараз на хвилі національного піднесення фольклорному вихованню почали надавати належного значення. Сьогодні не можна вважати роботу по збиранню і науковому вивченню народнопоетичної творчості для дітей доведеною до кінця. Зрозуміло, що починати треба із вивчення місцевих традицій, звичаїв. Тому об’єктом дослідження є дитячий фольклор, зібраний у селищі Дворічна Дворічанського району Харківської області. Новизна роботи полягає у вивченні сучасного стану різних жанрів усної народної дитячої творчості саме на рівні чітко окресленої місцевості – селища Дворічна.

Практичне значення дослідження в тому, що його матеріали можуть бути використані учителями початкових класів, української словесності та народознавства на уроках літератури, факультативних заняттях. Оскільки записи, зроблені з уст місцевого населення, оригінальні, вони можуть стати основою окремої збірки або частиною тих фольклорних праць, які планується видати в недалекому майбутньому.

Усі жанри дитячого фольклору умовно можна поділити на три групи:

1) тексти, створені дорослими для дітей;

2) твори, які перейшли у дитячий фольклор із загального фольклорного

доробку;

3) твори самих дітей.

Вивчивши особливості 136 зібраних зразків дитячого фольклору, можна зробити певні висновки:

1) запис творів дитячого фольклору з уст місцевого населення показав, що носіями його є і дорослі, і діти, залежно від призначення, способу і часу виконання. Джерела засвоєння ними цих творів схожі: від представників старшого покоління, від інших дітей, у процесі спілкування, а ще через засоби масової інформації та з творів художньої літератури;

2) систематизація зафіксованого матеріалу за групами і жанрами засвідчила наявність у цій місцевості багатьох жанрів дитячого фольклору, найчисленнішими серед яких є забавлянки (27), лічилки (14), прозивалки (25), які, в свою чергу, можна класифікувати на менші групи за темами, мотивами і т.д. Деякі з них, наприклад, заклички (35), мирилки (4), забавлянки, ведуть початок від народних обрядів та вірувань. А окремі – сюжетні лічилки, прозивалки – є пізнішими за часом виникнення, проте, також відбивають світогляд наших пращурів. Більшість жанрів, зокрема значна кількість лічилок, прозивалок, дражнилок, імпровізовані і постійно поповнюються як шляхом пристосування творів інших жанрів, так і завдяки дитячій творчості;

3) аналіз змісту і тематики записаних фольклорних творів засвідчив як наявність традиційних мотивів, так і відсутність окремих із них. Наприклад, у колискових піснях, що сьогодні побутують у Дворічній, відсутні соціальні мотиви панщини, класової несправедливості. У дитячих творах інших жанрів відсутні релігійні мотиви. Дослідження показало, що деякі лічилки мають літературне походження, проте, зазнавши незначних текстових змін, перейшли в розряд народних. Зазнали змін і заклички, в окремих випадках вони набули жартівливого характеру або й взагалі нагадують пародії. Постійних змін зазнавали і примовки. Вони або набули ознак звуконаслідувань, або, доповнені звертаннями, перейшли в розряд закличок;

4) вивчення поетики і художніх особливостей досліджуваних жанрів фольклору показало, що творам дитячого фольклору властива тематична і сюжетна різноманітність, мелодійність, стислий сюжет, присутність у текстах близьких для дитячого світосприйняття образів; всі вони характеризуються використанням найпростіших тропів, найпоширенішими з яких є епітети, прикладки, асонанс, алітерація. Наявність рефренів є важливою ознакою багатьох жанрів дитячого фольклору. У великій кількості текстів, опрацьованих нами забавлянок, можна виділити такі композиційні елементи, як зачин, дію, кінцівку. Дослідження показало, що за будовою – це в основному чотири- і шестивірші, проте ми зафіксували і скорочені тексти двовіршів та однорядкові твори;

5) найактивніше з усіх жанрів побутують жанри власне дитячого фольклору: дражнилки, прозивалки (25) та заклички, примовки (35). Рідше зустрічаються жанри, носіями яких є люди старшого віку: забавлянки (17), чукикали (9), колискові (12);

8) найменше зафіксовано зразків жанру дитячих ігор (8 ), віршованих казочок (8 ), безконечних або надокучливих казочок (3), мирилок (4), що свідчить про поступове їх зникнення.

Перспективи роботи пов’язані із ґрунтовним вивченням епічних жанрів дитячого фольклору, драматичних, а саме ігор, пісенної творчості, а також дитячої пареміографії.

Переглядів: 68
Дата публікації: 22:03 30.09.2018
Версія для слабо- зорих